заміняти

заміняти
I -я́ю, -я́єш і замі́нювати, -юю, -юєш, недок., заміни́ти, -міню́, -мі́ниш, док., перех.
1) що.Використовувати, вживати, ставити і т. ін. замість чого-небудь щось інше. || Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. || кого. Замість одного спеціаліста, працівника призначати іншого.
2) також зі сл. собою. Використовуватися, вживатися замість іншого; виступати у функції чого-небудь. || кого. Виконувати чиюсь роботу, чиїсь функції, ставати на чиєсь місце; заступати, заміщати. || Бути рівноцінним кому-, чому-небудь.

II -я́ю, -я́єш, док., перех., кого, що на когощо, заст., розм.
Те саме, що проміняти. || також без додатка. Обміняти.
••

Заміня́ти [святи́й] хліб — за народним звичаєм, під час сватання одержати від нареченої хліб замість принесеного на знак згоди вийти заміж.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "заміняти" в других словарях:

  • заміняти — 1 дієслово недоконаного виду робити заміну заміняти 2 дієслово недоконаного виду проміняти на щось рідко …   Орфографічний словник української мови

  • замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге …   Словник лемківскої говірки

  • замінятися — I я/юся, я/єшся і замі/нюватися, ююся, юєшся, недок., заміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) чим. Поступатися місцем чому небудь. 2) тільки недок. Пас. до заміняти I, замінювати. II я/юся …   Український тлумачний словник

  • замінити — див. заміняти I …   Український тлумачний словник

  • замінювати — див. заміняти I …   Український тлумачний словник

  • міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… …   Словник синонімів української мови

  • міняти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; обмінювати. 2) Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що небудь іншим. || Відмовлятися від чого небудь, віддаючи перевагу іншому. 3) Робити іншим;… …   Український тлумачний словник

  • переміняти — 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміняти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • поміняти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддавши, одержати натомість кого , що небудь; обміняти. || Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку. 2) Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. 3)… …   Український тлумачний словник

  • переміняти — I я/ю, я/єш і перемі/нювати, юю, юєш, недок., переміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Замінювати що небудь чимсь іншим, міняти що небудь на щось інше. || Давати інше ім я. || Ставити нову варту. 2) Робити в чому небудь якісь зміни, змінювати… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»