заміняти — 1 дієслово недоконаного виду робити заміну заміняти 2 дієслово недоконаного виду проміняти на щось рідко … Орфографічний словник української мови
замінювати — нюю, нюєш, (замінити, заміняти), Пр. Використовувати, вживати замість чого небудь щось інше. Проміняти на щось друге … Словник лемківскої говірки
замінятися — I я/юся, я/єшся і замі/нюватися, ююся, юєшся, недок., заміни/тися, міню/ся, мі/нишся, док. 1) чим. Поступатися місцем чому небудь. 2) тільки недок. Пас. до заміняти I, замінювати. II я/юся … Український тлумачний словник
замінити — див. заміняти I … Український тлумачний словник
замінювати — див. заміняти I … Український тлумачний словник
міняти — 1) (віддаючи, одержувати натомісць що н.; заміняти іншим); обмінювати, обміняти, промінювати, проміняти, розмінювати, розміняти, заміняти, замінювати, замінити, змінювати, зміняти, змінити (брати, використовувати одне замісць одного); заступати,… … Словник синонімів української мови
міняти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Віддаючи, одержувати натомість кого , що небудь; обмінювати. 2) Заміняти іншим, брати одне замість іншого. || Заміщати що небудь іншим. || Відмовлятися від чого небудь, віддаючи перевагу іншому. 3) Робити іншим;… … Український тлумачний словник
переміняти — 1 дієслово недоконаного виду заміняти, робити зміни переміняти 2 дієслово недоконаного виду міняти багато чогось … Орфографічний словник української мови
поміняти — я/ю, я/єш, док., перех. 1) Віддавши, одержати натомість кого , що небудь; обміняти. || Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку. 2) Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. 3)… … Український тлумачний словник
переміняти — I я/ю, я/єш і перемі/нювати, юю, юєш, недок., переміни/ти, міню/, мі/ниш, док., перех. 1) Замінювати що небудь чимсь іншим, міняти що небудь на щось інше. || Давати інше ім я. || Ставити нову варту. 2) Робити в чому небудь якісь зміни, змінювати… … Український тлумачний словник